Головна | Реєстрація | Вхід| RSSП`ятниця, 24.11.2017, 02:04

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Корисні посилання
Офіційна спільнота у ВК
Офіційна спільнота у ВК
Наш YouTube-канал
Відділ освіти
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Головна » 2014 » Квітень » 8 » Перші освітянські кроки до Європи зроблено - Делегація учнів та вчителів відвідала французький коледж "Альбер" [ФОТО]
11:16
Перші освітянські кроки до Європи зроблено - Делегація учнів та вчителів відвідала французький коледж "Альбер" [ФОТО]

Прагнення молодих українців жити в Європі та сповідувати демократичні цінності  було підтримано адміністрацією Золотоніської гімназії  одразу і не на словах: на початку року  з ініціативи учителя французької мови Надії Лівератос було підписано тристоронню угоду про співпрацю між Київським  лінгвістичним ліцеєм № 20, Золотоніською гімназією ім С.Д. Скляренка та коледжем Альбер з міста Анжеле сюр Мер, що на півдні Франції. Завдяки тісній співпраці учителя французької школи Аузіаса Вера (до речі, нашого «золотоніського зятя», чоловіка учениці Надії Лівератос Лариси Томаш) всі деталі проекту обміну були вирішені у  рекордно стислі терміни. Надія Михайлівна взяла на себе всі візові клопоти та організаційні питання.  Батьки профінансували дорогу та кишенькові витрати своїх дітей. Директор та заступник з науково-методичної роботи, згідно з умовами договору, виконали свою частину підготовчої  роботи. 

Українська команда з 18  осіб вирушила  пізнавати Європу напередодні весняних канікул. Два тижні подорожі пролетіли як один день. Учні мали змогу  побачити на власні очі Словенію, Словаччину, Угорщину, Італію, Францію, а дехто – ще й Іспанію.

Французька сторона підготувала надзвичайно цікаву програму перебування наших учнів  у приймаючих родинах, у коледжі, на дозвіллі. Крім відвіданих уроків, діти мали змогу потрапити на змагання з боксу та регбі, здійснити  екскурсії  по старовинних замках, музеях, церквах. Декому  пощастило спробувати себе у верховій їзді, комусь – станцювати чи заспівати у давньому замку на українському гала-концерті, усім  – погуляти містами різних країн, знайти балкон Джульєтти у Вероні, здійснити сходження з професійними провідниками на Піренеї, назбирати морських камінців на березі Середземного моря. Навіть погодні примхи- дощі та раптове зниження температури – не змогли стерти яскравих вражень від побаченого, почутого та пережитого. Педагоги, як українці, так і французи, щедро роздавали інтерв’ю  кореспондентам французьких газет, учні ж – директору. 

Пропонуємо вам окремі враження про поїздку з перших вуст.

Максима Литвиненка, наприклад,  зацікавила інша країна та  діти – носії іншої культури. Крім того, ця поїздка допомогла хлопцеві реально оцінити свій рівень знань з французької мови. Єдине, про що він дуже шкодував, - це неможливість поспілкуватися з французами  попередньо через відсутність інтернету. Максим, до речі, став популярним серед французьких ровесників не лише після гала-концерту, на якому танцював вальс, але й після уроку хімії, на якому першим розв’язав задачу, за що заробив бурхливі аплодисменти.

А от Ігореві Єрмоленку найбільше сподобалася двогодинна перерва на обід. І не дивно: місто справді ніби завмирає, усі школи та організації припиняють одночасно свою роботу, тому кав’ярні та ресторани заповнюються родинами чи компаніями, які приязно спілкуються під час обіду. Ігор відверто зізнався, що спочатку панічно боявся здатися некомпетентним, осоромитися, але буквально через день усі його перестороги розвіялися, бо, за його словами. потрапив до «крутих» батьків. Єдиним недоліком вважає обтяжливі екскурсії, яких було, як на його думку, небагато. Насправді ходити довелося багато – як по місту, так і по набережній та горах.

Леся Орленко мріяла потоваришувати з новими друзями та збільшити свій словниковий запас. Ще за 2 тижні до поїздки Ліза (її французька подруга) вийшла на контакт, зясувала коло інтересів Лесі  і подарувала українці майстер-клас верхової їзди.  Лесі з побачених країн найбільше сподобалася Італія, зокрема,  її відкриті та приязні люди. Леся  - людина творча, тому їй не дуже припало до душі занурення у шкільний процес та відвідування уроків.

Натомість десятикласник Денис Салов, який минулого року вже мав досвід  навчання у Франції, був неабияк мотивований на навчання. На уроках уважно слухав, читав, відповідав біля дошки, на екскурсіях – нотував нові слова та ідіоми у блокнот, вільно спілкувався з французами на політичні, культурологічні та буденні теми. Він прикипів серцем до цієї країни, що й не дивно: французи теж одразу виокремили цього обдарованого та старанного українського юнака з-поміж інших. З Денисом загалом цікаво спілкуватися не лише іноземцям. Так,  гімназійним педагогам він відверто зізнався, що ідея із суворою забороною користуватися телефонами у школі йому спочатку дуже не сподобалася, але згодом він усвідомив, що ця заборона стимулює французьку молодь економити дорогоцінний  час на живе спілкування, якого так бракує сучасній молоді. 

Марина Кодинець  продемонструвала взірцевий приклад  родинного виховання та культури спілкування в родині. Вона зуміла розбудувати такі стосунки  з приймаючою родиною, що французька «мама» не могла стримати сліз, проводжуючи українку, яка стала для неї з донькою і подругою, і порадницею, і прикладом. Маринині батьки уже запросили  французьку родина в Золотоношу, тому дружба між ними зміцниться ще більше.  «Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування» - цю мудрість Маринка збагнула зі свого життєвого досвіду. З усіх відвіданих міст Марині сподобався Будапешт, його своєрідна архітектура та атмосфера.

Шестикласниці Ані Пліс сподобалося «лазити по горах» та те, що «дядя Юра (наш водій) зірвав їм шишки на Піренеях». Не сподобалося те, що французькі хлопці дуже «приставучі», а  на уроках немає дисципліни.

 Для Наталочки Горяніної перша частина подорожі була складною, оскільки для неї важливо мати час для адаптації в новому середовищі. Але екскурсії до монастирів, церков, стародавніх замків, до моря та в гори  розвіяли сумніви, і Наталя посміхалася з кожним днем все більше. На її думку, ця поїдка допомогла їй відчути себе дорослішою, здобути неоціненний життєвий досвід та пізнати краще не лише французів, але й золотонісців та себе саму ще краще.

Пождіна Іванка запевнила нас, що при першій же нагоді «поїде знову», тому що їй сподобалося усе, крім зіпсованої погоди та дощу. Перші страхи  сказати щось не так розвіялися в дівчини після поїздки родини до Барселони, з дітьми (а їх було аж 4!) вона познайомилася одразу,  з учителів найбільше сподобалися учителі географії та геометрії. Приємно вражена Іванка шкільною їдальнею  та раціоном.

Настя Коломієць, учениця Коробівського НВК, шкодує тільки з того приводу, що допроектне спілкування зірвалося через технічну помилку. Але це не завадило французькій однолітці забігти  радісно до кімнати, обняти Настю і розвіяти усі страхи перед спілкуванням з незнайомкою. Насті також сподобалася тривала обідня перерва у школі. «Наші хлопці набагато вихованіші і стриманіші» ,- зробила висновок дівчинка після того, як незнайомці розглядали її, про щось шепотілися і намагалися постійно щось запитати, аби зачепити на розмову. Повертаючись в Україну, дівчинка мріяла про борщ та суп, яких не вистачало протягом останніх двох тижнів, та про те, як влітку зустрічатиме своїх нових друзів у Золотоноші, як представлятиме їм Україну, нашу культуру, звичаї та традиції.

Маленькій Олександрі Дишловій запам’ятався старовинний замок в  Коліурі, де вона годувала голубів, прогулянки з Сінтією, шопінг  з Ніколь, круасани з шоколадом на сніданок, прибирання ліжка, уроки англійської. А от хлопці, які її постійно смикали, дівчинці геть не сподобалися. Попри те, що  Сані не дуже хотілося ходити на екскурсії, та вона мужньо їх витримувала і навіть піднялася на вершину гори, щоб потрапити до церкви «Нотр дам де ві», що було не під силу багатьом членам української делегації.

Дві подруги Софії (Момот та Драч) просто насолоджувалися кожною миттю подорожі, про що свідчив вираз обличчя – завжди задоволений і спокійний. Ще б пак – проживання в родині на самому узбережжі Середземного моря, комфорт, жарти, свобода, повнота спілкування, обмін цінностями, шопінги,  уроки, дозвілля, ресторани… Ідилія та й годі!

Проект, безперечно, вдався. Було виконано все, що заплановано, накреслено плани на подальшу співпрацю. Наступного року чекаємо гостей з візитом-відповіддю. Тому вже зараз починаємо готуватися, адже хочеться Україну показати французам такою, яка запам’ятається назавжди.

Українських дітей зустріло місто на чолі з мером, школа, гостинні родини. Ми  також зустрінемо їх, як годиться, - з хлібом-сіллю на рушнику та любов’ю в серці. І підемо разом у життєву подорож, пліч-о-пліч,навчаючись один в одного, толерантно підтримуючи один одного, незважаючи на культурні, соціальні та, можливо,  економічні відмінності.

Широ вдячні Надії Лівератос, Аусіасу Вера, батькам та відділу освіти за підтримку та організацію проекту.

Любов Денисюк,
директор Золотоніської гімназії

Категорія: Міжнародна співпраця | Переглядів: 546 | Додав: chipri | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ЗНО - 2014
ЗНО - 2014
Пошук
Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Авторські публікації
Учні 8-А класу взяли участь у лісовій велоподорожіВікторія Горобець:
Учні 8-А класу взяли участь у лісовій велоподорожі
Дівчата з 11-х класів виявляли найкмітливіших математиківЯна Скиба:
Дівчата з 11-х класів виявляли найкмітливіших математиків
Майстер-клас з миловаріння у 4-Б класі Світлана Шевченко:
Майстер-клас з миловаріння у 4-Б класі
Архів записів

zologymnasium.ucoz.ua © 2017
Хостинг від uCoz