Головна | Реєстрація | Вхід| RSSП`ятниця, 24.11.2017, 01:55

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Після уроків » Політика » Мовна (НЕ)стійкість (Проблеми становлення особистості і мова.)
Мовна (НЕ)стійкість
vinil Дата: Понеділок, 28.06.2010, 01:39 | Сообщение # 1
Нездоланний патріот
Група: Користувачі
Повідомлень: 86
Статус: Offline
Вважаю проблему мовної нестійкості серед україномовних громадян однієї з найбільш актуальних, особливо в юному віці, коли колишній школяр перебирається вчитися до великого міста з усіма його "принадами". Розповім класичну історію, яка трапляється з більшістю вчорашніх випускників шкіл. Якщо хтось в цій історії впізнає себе, не поспішайте звинувачувати автора в неповазі чи писати, мовляв, "по собі не судять". Вочевидь, для таких є привід задуматись. Так от.
Влаштувавшись в більш-менш пристойний ВУЗ і отримавши відбатьків трохи грошей, колишній школяр вирушає до великого міста. Люди, які приїжджають з маленьких містечок центру відрізняються від тих же киян чи мешканців інших міста. Одягом, акцентом, чи й навіть мовою, звичками та поглядами на життя. Попавши в незнайоме оточення, наш герой намагається завоювати своє місце під сонцем, адже всі шкільні "лічильники" обнулились. Нікому не потрібні твої попередні заслуги. Тут ти починаєш творити себе заново. В групі, як правило, найбільше киян. Вони більш прогресивні, мають кращу техніку, більше бачили світу. Говорять або російською, або чистою українською, якою в нашого героя говорити не виходить. Його суржик викликає все більшу відразу, особливо в дівчат, він все більше збивається на російську.
Проходить перші два місяці. Наш студент говорить зі всіма російською, "бо так роблять усі", а коли йому дзвонять батьки - відходить подалі від усіх і майже пошепки дуже коротко говорить що зайнятий. Ніхто не повинен почути його українську.
Далі - гірше. Намагаючись копіювати звички своїх більш продвинутих "друзів" він починає втрачат власне "я", свою самобутність. За півроку, максимум рік, ми маємо класичного клона, який зрікся власної мови і свого коріння на користь сумнівним ідеалам.
Бувають різні варіанти таких історій. Є люди, які, як говорив Пушкін: "Вам обмануть меня не трудно, я сам обманываться рад!", відразу ж по переїзді до великого міста переходять на російську. Інші "мигають", розмовляючи з російськомовними російською, з україномовними українською. Тільки тоді неясно, яка ж мова є рідною для них самих? і яке у них справжнє обличчя?
Впізнали себе? Якщо ні - моя вам повага.
Звісно, для відбілення совісті в кожного є своя власна відмазка. Трапляються досить оригінальні. Типові з них такі:
"Мені так зручно", "Мої друзі не розуміють коли я говорю українською", "Я вже звик говорити російською", "Так у нас розмовляє більшість (всі)", "Російська мені більше подобається" і т. п. За бажання і наявність часу, можна рознести в пух і прах кожну з цих відмовок, всі вони - дешева бутафорія. Насправді за феноменом мовного ренегатства стоїть банальний сором. Сором що ти "не такий", що ти з маенького містечка (а відповідно - твій тато вже точно не міністр) і т.п.

Але варто пам"ятати, що можна вішати сережки собі куди завгодно на тіло, змінювати ширину джинсів чи довжину волосся, але кожного разу, говорячи іншою мовою, ви втрачаєте себе. Справді сильна особистість змусить себе поважати і любити таким як є. І інших біля себе зробить україномовними. Відверті моральні слабаки будуть плазувати, підлаштовуючись під усіх і усе. Але поваги такі люди не здобудуть ніколи.


Nemo nascitur sapiens, sed fit.

Повідомлення відредагував vinil - Понеділок, 28.06.2010, 01:42
 
El_Antonio Дата: Понеділок, 28.06.2010, 01:53 | Сообщение # 2
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 53
Статус: Offline
Погоджуюся в дечому.
Особисто про мене:
Рідною мовою я говорю в усіх установах,закладах,говорю так зі старшими,в інернеті-виключно,з дівчатами-майже завжди.
Суржик-з друзями.Це багаторічна звичка і від неї важко відректися.
Російською я виключно цитую.

Під вплив я наврядчи чи потраплю,в цьому я впевнений.

І ще я помітив одну цікаву тенденцію.Раніше можна ще було почути такі виродки(по іншому не назвеш) як "ітрєрєсно".Зараз набагато частіше чуємо "цікаво".Колись було"шучу",зараз-"жартую".
Мій висновок-рідна мова стає модною.І це єдиний випадок,коли я за моду,а не проти.
Сам намагаюся удосконалюватися в цьому плані.І всім раджу.

"йо-вона модна
ьо-вона м"яка
ї-вона унікальна"


...
 
vinil Дата: Понеділок, 28.06.2010, 02:04 | Сообщение # 3
Нездоланний патріот
Група: Користувачі
Повідомлень: 86
Статус: Offline
Quote (El_Antonio)
Сам намагаюся удосконалюватися в цьому плані.І всім раджу.

Молодчина good
Сподіваюся всі правильно зрозуміють мій пост і не буде звинувачень у русофобстві чи "клятих кацапів" Гагаріна.
Прикріплення: 1792901.jpg(28Kb)


Nemo nascitur sapiens, sed fit.

Повідомлення відредагував vinil - Понеділок, 28.06.2010, 02:04
 
Klyoma Дата: Понеділок, 28.06.2010, 10:00 | Сообщение # 4
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 152
Статус: Offline
Проблема ось ще в чому:

Цитую українського письменника-психотерапевта Сторожного:

"Зараз навіть по телебаченню диктори не говорять українською, а говорять українськими словами на російський манер"

Приклад: по-українськи... Нажаль сам іноді помічаю за собою таке...(

Повідомлення відредагував Klyoma - Понеділок, 28.06.2010, 10:00
 
Medelgover Дата: Понеділок, 28.06.2010, 17:40 | Сообщение # 5
Administrator
Група: Адміністратори
Повідомлень: 277
Статус: Offline
Перше що хочу сказати по заявленій темі - не зовсім дотримано правил нашого форуму, адже в першому пості не зовсім чітко означене питання яке обговорюється. Я не бачу визначення суті проблеми.
По друге друге
Quote (vinil)
Інші "мигають", розмовляючи з російськомовними російською, з україномовними українською. Тільки тоді неясно, яка ж мова є рідною для них самих? і яке у них справжнє обличчя?

Тобто якщо людина має повагу до оточуючих, і елементарно згідно правил етикету переходить на іншу мову для комфортного самопочуття свого опонента, то вона вже не є українцем?
Quote (vinil)
Але варто пам"ятати, що можна вішати сережки собі куди завгодно на тіло, змінювати ширину джинсів чи довжину волосся, але кожного разу, говорячи іншою мовою, ви втрачаєте себе

З цією тезою я і згідний і ні. Згідний в плані, що повісити сережку набагато легше, ніж вивчити будь-яку мову. Але сережку вішають для того щоб виділитися.
Quote (Klyoma)
Справді сильна особистість змусить себе поважати і любити таким як є.

Цікаво яким способом?
Quote (vinil)
І інших біля себе зробить україномовними.

Цікаво як?
Якщо наприклад в моїй особистому житті є такі ситуації, коли я говорю українською, а мені відповідають російською.


 
Efimka Дата: Понеділок, 28.06.2010, 21:00 | Сообщение # 6
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 448
Статус: Offline
Я говорю українською,але іноді приходиться говоритти і російською...

 
vinil Дата: Вівторок, 29.06.2010, 12:32 | Сообщение # 7
Нездоланний патріот
Група: Користувачі
Повідомлень: 86
Статус: Offline
Quote (Medelgover)
Тобто якщо людина має повагу до оточуючих, і елементарно згідно правил етикету переходить на іншу мову для комфортного самопочуття свого опонента, то вона вже не є українцем?

Я ніцчого не говорив про те, є вона українцем чи не є. Крім того, ті ж правила етикету існують і для співрозмовника, який теж може перейти на твою мову. Крім того, той хто говорить українською знаходиться у привілейованому становищі, адже він говоорить мовою титульної нації.
Quote (Medelgover)
Цікаво як?
Якщо наприклад в моїй особистому житті є такі ситуації, коли я говорю українською, а мені відповідають російською.

Якщо твоя позиція щира - люди до тебе повернуться, головне - жодного насилля.
Quote (Medelgover)
Quote (Klyoma)
Справді сильна особистість змусить себе поважати і любити таким як є.

Цікаво яким способом?


Просто своєю позицією. Щирою і незмінною.


Nemo nascitur sapiens, sed fit.
 
Medelgover Дата: Вівторок, 29.06.2010, 16:26 | Сообщение # 8
Administrator
Група: Адміністратори
Повідомлень: 277
Статус: Offline
Quote (vinil)
Просто своєю позицією. Щирою і незмінною.

Ця позиція мені до вподоби. Але мені б хотілося додати, що цю позицію слід дотримуватися з помірною долею фанатизму. Чи не так?


 
Efimka Дата: Понеділок, 22.11.2010, 23:11 | Сообщение # 9
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 448
Статус: Offline
і взагалі, ми ураїнці..потрібно говорити українською, адже поки живе мова живе і народ...

 
Форум » Після уроків » Політика » Мовна (НЕ)стійкість (Проблеми становлення особистості і мова.)
Сторінка 1 з 11
Пошук:


zologymnasium.ucoz.ua © 2017
Хостинг від uCoz