Головна | Реєстрація | Вхід| RSSП`ятниця, 24.11.2017, 01:49

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 3 з 4«1234»
Форум » Після уроків » Література » Творча вітальня (Творчість користувачів сайту, проби пера)
Творча вітальня
Efimka Дата: Середа, 16.06.2010, 19:33 | Сообщение # 31
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 448
Статус: Offline
Quote (vinil)
Ти пам"ятаєш як прийшла? Оглянулась. Когось знайшла? Ти пам"ятаєш ту печаль? Яка була у нас. На жаль... Ти пам"ятаєш ті хвилини, Що нас удвох могли поглинуть? Ти пам"ятаєш ті серця, Биттю яких нема кінця?

Так хочеться сказати "Пам*ятаю"...
Ганий вірш..


 
vinil Дата: Середа, 16.06.2010, 20:00 | Сообщение # 32
Нездоланний патріот
Група: Користувачі
Повідомлень: 86
Статус: Offline
Quote (Efimka)
Так хочеться сказати "Пам*ятаю"... Ганий вірш..

Дякую :]


Nemo nascitur sapiens, sed fit.
 
Klyoma Дата: Середа, 16.06.2010, 21:27 | Сообщение # 33
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 152
Статус: Offline
Так, так, певно, чула...=)

Додано (16.06.2010, 21:22)
---------------------------------------------
Плач..
До бою клич...
Усе одно... І корінь із одного.
У світі безміру однакових облич,
Не відрізнить лукавого й святого...
О, слово, вирвись лавою з розвержених грудей...
Хоча чорнило майстра ще сильніше,
Не тесаних, з занозами ідей,
Лжемайстрів більшає....
А майстрів чути гірше,
О боле мій,
Обпечений Орфей,
Вже досить,
Не боли мені,
Тихіше...

Додано (16.06.2010, 21:27)
---------------------------------------------
Трохи не тесаний...(

 
Lyubustok Дата: Четвер, 17.06.2010, 07:19 | Сообщение # 34
Сірий кардинал
Група: Модератори
Повідомлень: 69
Статус: Offline
Підтеши, але не перестарайся: у цьому вірші багато глибокого болю і досить вдала форма; ти, бачу, відмовляєшся від традиційного катрена. Видно, що думкам і почуттям стає в ньому тіснувато І це дуже добре. Музиканти б одразу помітили в цьому вірші свій хід - від паніссімо до форте (довгий рядок) - і назад до обережного піано. Було б добре, щоб у процесі витесування саме ця форма не втратилася.
Буде непросто, ох непросто...Але що поробиш= це називається муками творчості....


 
Klyoma Дата: Четвер, 17.06.2010, 09:43 | Сообщение # 35
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 152
Статус: Offline
Дякую за невеличку рецензію.. Іду писати історію..=)
 
ТОХАН Дата: Вівторок, 22.06.2010, 21:07 | Сообщение # 36
Відеооператор
Група: Користувачі
Повідомлень: 75
Статус: Offline
Ну що сюди скидувати вірші власні можна?


 
Efimka Дата: Вівторок, 22.06.2010, 21:29 | Сообщение # 37
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 448
Статус: Offline
Quote (ТОХАН)
Ну що сюди скидувати вірші власні можна?

звичайно можна....і потрібно


 
ТОХАН Дата: Вівторок, 22.06.2010, 21:47 | Сообщение # 38
Відеооператор
Група: Користувачі
Повідомлень: 75
Статус: Offline
Не така як всі.....
Ти гадаеш що ти одна,
Така красива й неповторна.
Але є люди,
Яким потрібна хочаб часточка тебе,
Або твого щястя.
Яку не так легко потім віддати.
Для того щоб потім дарувати.
Радість......

Диво......
У світі дуже багато див,
Але одне,
Із них.
Напевно то є ти,
І я не розумію,
Як без тебе жити,
Без посмішки твоєї,
Без красоти чарівної твоєї,
Нам буде дуже тяжко жить.........

Дівчина Краса!
Напевно то є ти,
Така прекрасна і чарівна,
Виходиш ти із темноти,
Із тебе йде проміння сонця,
А також музика природ,
І ти одна, така,
Неначе, дівчина краса!



 
Efimka Дата: Вівторок, 22.06.2010, 22:09 | Сообщение # 39
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 448
Статус: Offline
Тохан, молодчинка,дуже гарно написано..ти виложив свої почуття на бумагу... це заслуговує похвали.
пиши вірші,адже в них ти пізнаєш себе,свої почуття


 
ТОХАН Дата: Середа, 23.06.2010, 09:56 | Сообщение # 40
Відеооператор
Група: Користувачі
Повідомлень: 75
Статус: Offline
яб писaв бiльшe як би було для кого a то пo iнaкшому я нe мoжу

Додано (23.06.2010, 09:56)
---------------------------------------------
Кохання коварна штука"
І ти кохана,
Не злюбима,
І станеш ти Бідой для всіх,
І тільки но ти закохаешся,
Так і приходить горенько твоє,
Яке веде тебе по світу,
І час твій довгий, тебе не відпуска.....



 
Klyoma Дата: Неділя, 27.06.2010, 21:11 | Сообщение # 41
Підполковник
Група: Користувачі
Повідомлень: 152
Статус: Offline
Ось ще один вам на поталу:

Чомусь назвав...

ВЕЧІРНІ ЗАПИСКИ І.-Ф.

Упало сонце в шоколадний обрій,
Плелися тіні плямою з-під кави,
Кристали цукру в нафті ночі - зорі,
Холодну терпкість тиші розбавляли.

Укрилось місто дивною габою,
Відкрили очі твікнами бульвари,
Шептали лавки тінню молодою,
Пускали в небо тютюнову пару.

Бруківка била памяттю в підбори,
Бризнула фарба з пензлів-ліхтарів,
Хитається реальність у нічному морі,
Обпалених, мов листя,
перистих хмарок-брів...

25.06.2010

Має бути мій підпис...))

 
Efimka Дата: Понеділок, 28.06.2010, 21:27 | Сообщение # 42
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 448
Статус: Offline
Quote (Klyoma)
Упало сонце в шоколадний обрій,

Гарно сказано...


 
asura_balata Дата: Субота, 25.09.2010, 22:54 | Сообщение # 43
Сержант
Група: Користувачі
Повідомлень: 41
Статус: Offline
Крізь вікно
…Сонце дещо перестало палити. В повітрі вже відчувався холодний подих осені. Я їхала маршруткою додому, почуваючись безмежно щасливою від наближення довгоочікуваної зустрічі. Приємна, майже дитяча безтурботність та радість неначе вистрибували з мене, серце уперто калатало, а дерева у вікні бігали наввипередки, зачіпаючи своїми верхівками хмари. Я дивилась на небо, не звертаючи уваги на землю, що розкинулась навколо своєю жовто-зеленою розкішшю.
Біля мене в маршрутці сиділа жіночка. Вона читала якийсь журнал. Іншим разом я б, мабуть, не звернула уваги на нього, але тепер не могла подолати бажання прочитати, про що він був. Цікавість перемагала, тож я намагалась прочитати принаймні заголовок, але дорога була не надто гарною,маршрутка танцювала гопака, і я закинула цю затію, заспокоївши себе тим, що не ґречно витріщатися в чийсь журнал. Від безпричинної нудьги я почала роздивлятися людей в маршрутці.
Поперед мене сиділи чоловік з жінкою. Природно, я не бачила ані їхніх облич, ані навіть профілів. Спершу мені здавалось, що вони не знайомі. Їхні голови мало не безвольно теліпалися по різні боки вузьких крісел маршрутки. «Нічого цікавого», - подумалось, коли раптом дещо привернуло мою увагу. Чоловік тримав у руках квіти – яскраві червоні троянди з палючими губами-пелюстками. «Яка краса, - подумала я. – Може, й мій любчик привітає мене такими?» Поринувши у приємні думки, я задрімала. І все думала про ці гарні квіти, які дихали безмежною любов’ю.
Раптом я почула, що сусіди спереду піднялися з крісел. Чоловік підійшов до водія, сказав йому щось, маршрутка спинилась. «Не до кінцевої», - подумала я, намагаючись повернути свій прогнаний щасливий сон, щоб додивитися його в усіх тонкощах. Уві сні мій час зупинився, я перестала відчувати, як трясе маршрутку, земля немов перестала обертатися.
Не знаю, коли я зрозуміла, що маршрутка таки справді стоїть. «Невже щось із двигуном», - роздратовано подумала я. Знічев’я глянула у вікно на небо. І раптом почула ридання. «Що це??? - як по серцю різнуло, в роті стало солоно, серце упало. – Що це? – стурбовано думала я, і тут побачила, як до маршрутки увійшли чоловік із жінкою, які, як мені здавалось, вийшли раніше від кінцевої зупинки. Жінка плакала. Увіходячи, вона майже не дивилась під ноги, її рот був скошений від ридань, тугі зморшки раптом виділилися на всьому її обличчі та шиї. За нею увійшов чоловік. Без квітів, без троянд. Він тримав дружину за руку, і в цьому потиску було любові більш, як в усіх квітах світу. За кілька секунд маршрутка рушила. Я чи не вперше за поїздку глянула крізь вікно на землю. Побачила троянди. І серце моє завмерло.
Зрізані багряні троянди палючими очима своєї серцевини горіли на могилі молодого хлопця.


Людині по-справжньому належить те,що вона віддала іншим
 
Lyubustok Дата: Неділя, 26.09.2010, 18:10 | Сообщение # 44
Сірий кардинал
Група: Модератори
Повідомлень: 69
Статус: Offline
Вражена. Чесно. Витримано у жанрі малої прози: слів небагато, але деталей і щирості вистачило, щоб перейнятися довірою. Несподівана кінцівка, витримана інтрига - все є. Над фрагментом " рот був скошений від ридань" варто б попрацювати. Є незначні пунктуаційні похибки. Але в цілому - чудово. Раджу розвиватися в цьому напрямку.
Дякую, що приєдналася до творчої вітальні.
Усіїх гараздів тобі, сонечко!!!


 
ТОХАН Дата: Неділя, 26.09.2010, 19:54 | Сообщение # 45
Відеооператор
Група: Користувачі
Повідомлень: 75
Статус: Offline
Ти......
Ти приходиш до мене в вісні
В прекрасному й чарівному вбранні
І коли тебе побачу все міняється в мені.
Я млію у твоїй чарівності, в твойом коханні,
В посмішці твоїй.
І ти одна така для мене,
Одна така на все життя......



 
Форум » Після уроків » Література » Творча вітальня (Творчість користувачів сайту, проби пера)
Сторінка 3 з 4«1234»
Пошук:


zologymnasium.ucoz.ua © 2017
Хостинг від uCoz